А поки волошки квітнуть
На вінок дівочий,
І яснім вогнем надії
Сяють твої очі
Ще новісінька та гарна
Сукня серпанкова,
Цілий світ тобі радіє –
Це твій світ казковий.
Гойда, гойда, Русалонько,
Розквітай у полі,
Поки дім твій – оце жито,
Й твоя доля – воля.
У колос вбирались
Жита у полях,
І жайвір у небі
Співав колискову,
Росло, підростало,
Гарніло дівча,
Всміхалося сонцю
У пору ранкову.
Хмаринкою легко
Над полем пливла,
Руками торкалась
Густого колосся.
У мареві літа
Так дивно було:
Вінок із волошок
У сяйво волосся.
