Аж вранці Русалка
У жито пірнула.
Колосся над нею
Без вітру гойднулось.
Так солодко спала
Русалка всю днину
У сні посміхалась (вві сні..)
Немов та дитина,
Бо тільки купальської
Ночі вогні
Могли їй навіяти
Сни чарівні…
Вийшли в полі косарі
Жито на зорі косити,
Розбудили Русалоньку
Та стали жаліти:
Ой Русалонько, Русалко,
Польовая квіточко.
Що робити тепер будеш –
Вже відходить літечко.
Жайвір більш не проспіває
Тобі колискову,
Небо хмарами закриє,
Скине лист діброва.
Як поля стануть пустими,
Обмолотять жито,
Прилетять вітри сердиті,
Де ти будеш жити?
