Мавка буде спати в лісі
У дуплі сухому,
Аж до весни замурує
Мороз її в ньому.
А русалка на дні річки
Осоку постелись,
І під льодом буде спати
На м’якій постелі.
Твоє життя разом з житом
Уже пережите.
Русалоньки сумна доля –
Злітати за вітром.
У в’язки тугі упасти
Із скошеним житом
- Ми ж косарі, хлопці браві
Робим свою справу.
- А я заховаюсь
В маленькій зернині
І в землю впаду
З нею віднині.
Земля – щедра мати
У лоно приймає,
Нове з неї знову
Життя проростає.
