Не згину по осені Й по зимі – нізащо. Краса моя на той рік Забуя ще краще.Зійде жито смарагдову – Хлібові основа, І я буду красуватись, Буду жити знову. Пішла Степова Русалка Стежкою крізь жито. А косарі співаючи Почали косити.
